Збручанський ідол та Гора Богит

Збручанський ідол
Загальний опис: Збручанський ідол (статуя Святовита) - кам’яний стовп 9-15 століття, який зображує славянського бога Рода-Світовида. Створений з місцевого вапняку місцевості Медоборів. Це 4-х гранний стовп висотою 2.67 м. розділений на три рівні (три світи) згідно з уявленням славян-язичників (небо, землю, потойбіччя).
Знайдений - гора Богит біля с.Личківці (недалеко від Сатаніва) в 1848 році.
Зберігається – в Кракові (1851 р.) - археологічному музеї. Копії статуї – м.Краков, м.Київ, м.Львів, м.Гусятин, м.Тернопіль.
Місцезнаходження – центр капища г.Богит (417 м.) формою кола діаметром 17 м. Навколо нього виявлено 8 жертовних ям.

---

Гора Богит
Місцезнаходження – недалеко від Гусятина або Городниці, державний заповідник «Медобори».
Особливості – гора висотою 417 м. Недалеко від гори був знайдений в 1848 р. «Збручанський ідол» («Ідол Святовита»).
Стародавні культові пам’ятки:
- курганний могильник
- раньославянські селеща.
- капище-площадка
- вівтар
- квадратна яма, де стояв Ідол Святовит.
- 8 жертовних ям
Знайдені залишки давньославянського святилища:
- кістки тварин
- фрагменти славянської кераміки (10-12 століть)
- скляні браслети

Городище Звенигород

Місцезнаходження – 2 км. від с.Крутілів (південь), 3 км. від курорту «Товтри».
Особливості – давньославянське язичницьке городище-святилище 10-14 століть, головний центр язичества Русі (припущення).
Стародавні культові пам’ятки:
- городища-сховища Трипільської культури (9 століття).
- городища-сховища Висоцької культури
- земляні вали скіфського часу.

Знайдені залишки давньославянського святилища:
- розкопки храма західних слов’ян
- срібні каблучки
- скляні браслети
- замки
- ключі
- сокири
- стріли
- ножниці
- коси
- кінська збруя

Траянів вал

Траянові вали - старовинні земляні насипи (вали), за часів правління імператора Траяна.
Побудова:
- римлянами (1-2 століття)
- славянськими племенами (3-4 століття)
- антами або скіфами
Траянові вали Подністровя
Розташування – між м.Борщів та м.Камянець-Подільський. Мають преривчастий характер.
Складаються:
- центральний ланцюг.
- хаотично розкидані вали.

Найбільший вал Подністровя находитья між річками Смотрич (м. Городок) та Збруч (смт.Сатанів).
Довжина – до 22 км.
Ширина – до 18 м.
Висота – до 2 м.
Глибина – до1.5 м.
Особливість валу – наявність закопаних в траншею дубових паль.
Розташування:
- с.Юринці (граничить з смт.Сатанів) - с.Зверхівці – 700 м. південніше с.Борщівка – с.Кремінна – с.Лісоводи – 3 км. північніше с.Велика Яромирка.
Де побачити:
- між с.Юринці та с.Борщівка на значна частина валу прокладено шосе (висота валу 0.5-0.6 м.).
- на полях с.Кремінна та с.Лісоводи вал використано під лісосмугу.
- ліс південніше с.Борщівка на відрізку 2 км.
- між м.Городок та с.Велика Яромирка довжиною 550 м, висотою 2-3 м., шириною 18 м, глибиною 1 м.

Городище Говда

Місцезнаходження – 5 км. від с.Крутілів (південь), 6 км. від курорту «Товтри».

Особливості – давньославянське язичницьке городище-святилище 10-13 століть, головний центр язичества Русі (припущення).
Стародавні культові пам’ятки:
- кільцевий вал (овальна площадка)
- криниця (11 століття) або жертовна яма (12 століття).
- хлібна культова піч.

---

Знайдені залишки давньославянського святилища:
- розкопки храма західних слов’ян
- срібні каблучки
- скляні браслети
- замки
- ключи
- сокири
- стріли
- ножниці
- коси
- кінська збруя

Скорботний Ісус

Загальний опис – один з найдавніших в Україні пам’ятників, присвячений визвільній війні під проводом Богдана Хмельницького.
Рік побудови – 1653.
Місцезнаходження – на території лікарні Сатанова.

Сатанівський цукровий завод

Загальний опис – підприємство цукрової промисловості Російської імперії, Радянського Союзу, України з 1899 до 2002 рр., пам’ятка архітектури місцевого значення.

Історія заводу
1899 р. – побудовано Сатанівський бурякоцукровий і рафінадний завод.
1899-1900 рр. – вироблено понад 195000 пудів цукру та одержано від продажу 663000 карбованців.
1901-1902 рр. – одержано від продажу 33000 карбованців чистого прибутку.
1926 р. – відновлення роботи заводу.
1935 р. – завод переробляв 5000 центнерів цукрових буряків за добу.
1936 р. – завод переробляв 6000 центнерів цукрових буряків за добу.
1940 р. – завод виробив продукції на 2789000 карбованців, 410 працівників, середньодобова продуктивність буряка – 525 тонн.
1944 р. – завод відбудували після війни, 10000 центнерів цукру.
1946 р. – завод посів третє місце у всесоюзному змаганні серед цукровиків.
1965 р. – підприємство переробляло за добу 1470 тонн цукрового буряка.
1971 р. – завод нагороджений орденом Жовтневої Революції. На заводі працював жіночий духовий оркестр «Гусари» (лауреат республіканського фестивалю самодіяльного мистецтва України).